Бузок звичайний
Сирень обыкновенная
Syringa vulgaris
Сорти Мішель Бюхнер, Індія, Богдан Хмельницький, Мадам Лемуан, Катерина Хавемейер, Весталка, Топаз, Мрія, Полтава
Прямостоячі кущі заввишки 3-7 м, з чашоподібною або округлою кроною. Старий стовбур бузку має темно-сіру кору, яка відшаровується вузькими смужками. Однорічні пагони жовто-сірого або оливково-зеленого забарвлення гладкі, циліндричної форми. Листя цієї рослини супротивне, серцеподібної або широкояйцевидної форми, загострене, з широко-клиновидною або прямою основою, темно-зелене, щільне згори і набагато світліше знизу.
Вершинні бруньки бузку звичайного, як правило, відсутні. В дорослої рослини при цвітінні верхні, а інколи і подальші бічні пари бруньок, що пролягають нижче, формуються в квіткові. Вони істотно більші за розташовані нижче бруньки. Лілові, лілово-блакитні квітки з досить сильним приємним ароматом з’являються в травні.
Вони зібрані в пірамідальні парні волоті, від 3 до 5 в пучку, довжина яких 10-20 см. У кожній волоті є від 100 до 400 квіток. Насіння бузку, оточені вузькими перетинковими крильцями, знаходяться в злегка сплюснутій довгастій шкірястій коробочці.
Бузок звичайний – посухостійка і морозостійка рослина. Він надає перевагу добре освітленим місцям. Бажано висаджувати в дренований ґрунт із слабколужною або нейтральною реакцією ґрунтового розчину. Надає перевагу суглинку. Не виносить близького залягання ґрунтових вод. У сирих місцях його потрібно садити на невеликих горбках, що підносяться над землею.
Коренева система бузку звичайного відрізняється поверхневим розташуванням її в ґрунті, тому цю рослину садять в невеликі ями. Краще всього розмножувати бузок черешками. Для вкорінення черешки поміщають в грубозернистий пісок, який насипаний шаром від трьох до п’яти см зверху живильного ґрунту парника.
