Груша
Pyrus
Стрийська
Пізньозимовий сорт.
Рекомендований для вирощування в зонах Полісся та Лісостепу.
Стійкий до грибних та бактеріальних хвороб. Зимостійкий.
Дерево швидкоросле, утворює високу широкопірамідальну крону. Плодоносить переважно на коротких плодушках та шпорцях, інтенсивно закладаючи плодові бруньки на однорічних приростах.
Плоди великі (270-300 г), одномірні, подовженогрушоподібної форми. Основне забарвлення сірувато-зелене, іноді з легким рожевим рум’янцем, у період достигання зеленувато-жовте. М’якоть кремова, соковита, з легким мигдальним ароматом, дуже солодкого смаку (8,0-8,2 бала).
Знімальна стиглість настає у жовтні, споживча – у січні–березні. В холодильній камері зі звичайною атмосферою плоди зберігаються до квітня.
У плодах міститься, %: сухих розчинних речовин – 14,0, цукрів – 11,4, кислот – 0,2, пектинів – 1,0, а також вітаміну С – 3,0 мг/100 г сирої маси.
Вільямс літній
На насіннєвому підщепі, літні сорти груші, у плодоношення вступає на 3-4-й рік після посадки в сад. Врожайність залежить від умов вирощування. У південних регіонах вирощування в продуктивному віці (18-25 років) на насіннєвому підщепі урожай коливається в межах 69-165 кг з дерева. Сорт практично самобезплідний. Плоди вище середнього розміру (середня маса 150 г, на молодих деревах – 180-200 г), довгасто-грушоподібної форми, горбисті.
Шкірочка тонка, запашна, лимонно-жовта, з дрібними сірими точками і легким рум’янцем на сонячній стороні. Іноді спостерігаються невеликі іржаві плями, що зливаються на полюсах. М’якоть жовтувато-біла, ніжна, соковита, винно-солодка, з мускатним ароматом, відмінного десертного смаку. Дегустаційна оцінка 4,6-4,8 бала.
Знімна стиглість плодів в південних областях України зазвичай настає 10-20 серпня, в лісостепових районах – на початку-середині вересня. Зняті своєчасно (за 7-10 днів до повної стиглості – появи жовтизни на шкірці), плоди зберігаються близько двох тижнів. У цей час вони прекрасно витримують транспортування. У холодильнику можуть зберігатися до 1,5 місяців. Призначені головним чином для вживання в свіжому вигляді, також придатні для приготування високоякісних компотів. Сорт районований в зонах Степу та Лісостепу.
Талгарська красуня
Багато садівників полюбили цю грушу не тільки за гарний зовнішній вигляд, але і за надзвичайно насичений аромат плодів в тандемі з солодким (немов карамель) смаком.
Опис сорту: осінній сорт груші Талгарська Красуня має дуже барвисті плоди зеленого кольору з великим червоним рум’янцем. Цукристість плодів столового сорту груші Талгарка переважають над його кислинкою, що робить цей сорт ще більш бажаним для дітей. Щеплена груша на середньорослій підщепі Айва, яка сприяє доброму розвитку кореневої системи і швидким зростанням саджанця, а також властивістю адаптуватися на будь-якому вигляді грунтів, навіть на важких грунтах. Плодоносить таке деревце вже через 2-3 рік після висадки саджанця (може бути 3-4 грушки), а повноцінне своє плодоношення Талгарська Красуня починає на 4-5 рік і з кожним роком врожайність збільшується пропорційно збільшенню зростання крони.
Форма: дерево з широкопірамідальною формою крони, стовбурові гілки якого розходяться в сторони майже під прямим кутом, а тонкі гілки в основному ростуть вниз, створюючи при цьому крислату не надто густу крону. Розмір: доросле дерево може досягти висоти близько 4-4,5 м.
Швидкість зростання / сила росту: молоді саджанці плодових дерев відрізняються сильним ростом і трохи повільним зростанням в період плодоношення – тоді деревце сили спрямовує на утворення плодів.
Листя: великого розміру, довгасті із загостреною верхівкою, з дрібними зазубринами і злегка увігнутої серединою, щільні, верхня пластина глянсова, темно-зеленого кольору, нижня – світла.
Квіти: великі, блюдцевидної форми, з широко розкритими пелюстками білого забарвлення і з вишуканим ніжним ароматом (див.фото).
Час цвітіння: зацвітає приблизно в кінці квітня.
Плоди: середнього розміру, маса становить близько 150-200гр, світло-зеленого кольору з великим червоним рум’янцем, забарвлює більшу частину плода, відкриту для сонячних променів. Плоди Талгарської Красуні подовжено-грушоподібної (пляшкової) форми з характерними для цього сорту нерівністю плодоніжки. На блискучій гладенькій шкірочці є маленькими підшкірні крапочки, які на зеленій стороні плода темні, а на червоній – білі. Щільна, але дуже соковита м’якоть приємної дрібнозернистої, маслянистої структури з кремовим відтінком. Плоди достигають у другій половині вересня, але споживчої зрілості вони досягають приблизно через місяць. Хоча вони і міцно тримаються на дереві, але їх потрібно зібрати трохи недозрілими (для того щоб вони відлежалися), так як пожовклі і перезрілі на дереві плоди не матимуть такої хрусткої і соковитої м’якоті. При правильному температурному режимі плоди Талгарки можуть зберігати свої високі смакові якості ще до лютого-березня місяця.
